1 Внутрішній діалог мами

Що не так зі мною?

Унікальне та фантастичне досягнення світу. Тіло. Саме воно дає мені можливість жити і творити, захищає 24 години на добу. Чому ж у мене до нього стільки претензій?

∅ Не достатньо висока

∅ Не достатньо худа

∅ Не вмію танцювати

∅ Погано відчуваю його

Це список основних невдоволень, що пронизали моє життя.

  1. Не достатньо висока. Претензія, яка за мною тінню ходить з 5 класу. Саме тоді я почала замикати шеренгу на фізкультурі із моїм 155 сантиметрів. І так до 11 класу. Я прикривалася фразою: “Маленькі дівчата – для любові”, але завжди хотілося відчути себе на сантиметрів 10 вищою.
  2. Не достатньо худа. Ооооо. Це вже не тінню ходить. Це те, що запросто здатне ввігнати в депресію і спричинити гігантську невпевненість у собі.
  3. Не вмію танцювати. Із захопленням і відчуттям не збутої мрії, з дитинства спостерігала за Олімпіадами з художньої гімнастики. Примотувала стрічку до паличики і “приміряла” на себе роль граційної та витонченої. Виходило не дуже.
  4. Погано відчуваю. Це стала помічати за собою вже в старшому віці. Бо коли тобі 17 років, то організм владнає і сніданок о 7 вечора і тригодинний сон. Та коли тобі під 30, то нерегулярне харчування і відчутність хоча б кількох годин сну, значно впливають на працездатність і настрій.

Таке моє перше одкровення вийшло про тіло. Планую зробити цілу серію публікацій “Що зі мною не так”. Розповідати таке на загал непросто, трохи страшно, та не поділитися не можу. У моєму арсеналі чимало історій про вагу, адже у своєму житті я важила і 49, і 82.  Розповідатиму вам про свій шлях прийняття зросту і як я зрозуміла, що ніколи не буду дівчиною з обкладинки, як дізналася, що вмію танцювати, що вага мені дає і що вона забирає.

Серія публікацій “Що не так зі мною?” – це моя оголена душа.

 

Вам може сподобатися

1 Comment

  • Reply
    Тетяна
    13.05.2018 at 19:32

    Супер! Дуже цікава рубрика

  • Прокоментувати